Молодь відкриває Тараса Шевченка: у м. Києві стартував фінал літературного конкурсу «Розкрилля душі»


Статті про освіту в Україні

Безперечно, чільною подією не тільки березня, а й усього 2014 року є святкування 200-річчя Великого українця Тараса Шевченка. До відзначення ювілею Кобзаря активно долучилися і юні учасники Всеукраїнського літературного конкурсу «Розкрилля душі», який протягом восьми місяців проводив Національний центр «Мала академія наук України». 3 березня в столиці розпочався фінальний етап змагання.
Конкурс проводився у двох номінаціях: дослідницька робота (об’єкт дослідження – публіцистика Тараса Шевченка) і літературна творчість (вірш, нарис, есе). І етап – відбірний (обласний, заочний) – відбувався у серпні–листопаді минулого року, за результатами якого експертним журі було визначено переможців у кожній номінації. До участі у фінальному етапі конкурсу були допущені 94 оригінальні роботи, з яких 40 пошукових і 54 творчі.
На урочистому відкритті фіналу, що проходило в Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал», талановитих школярів привітали президент Малої академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України Станіслав Довгий, заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Сергій Гальченко, поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Драч.
Родзинкою заходу стала презентація унікального науково-освітнього порталу «Тарас Шевченко» (kobzar.ua). Ініціатором створення веб-ресурсу виступив Національний центр «Мала академія наук України», в подальшому до роботи були залучені Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Національний музей Тараса Шевченка, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України. Портал, присвячений творчій спадщині великого поета, запрацює вже 9 березня.
На сайті буде представлено більш ніж 20 000 відцифрованих сторінок оригінальних рукописів Тараса Шевченка, 300 архівних документів, що стосуються життя і творчості поета, 3D-тури музеями та визначними місцями, пов’язаними з особою Кобзаря, близько 200 відеозаписів, серед яких художні, документальні фільми й телепередачі, 180 пісень на вірші та радіопередач. Усім охочим будуть доступні для перегляду 800 картин, 335 із яких також мають детальний опис.
«Нічого подібного в Інтернеті ви не знайдете, – зазначає президент Малої академії наук України Станіслав Довгий. – Поки що проект стартує лише двома мовами, українською та англійською, однак ми плануємо розширити цей перелік настільки, наскільки це буде можливо».
До уваги користувачів представлені матеріали, зібрані з 50 населених пунктів, 30 вулиць, 90 закладів та установ, що носять ім’я чи якось пов’язані з особою Шевченка. Відвідувачі порталу також знайдуть інформацію про 900 пам’ятників, установлених на території України, і 100 пам’ятників Тарасові Шевченку за кордоном.
Однак, за словами президента МАН, робота не припиняється, будь-хто, хто має невідомі дані про Кобзаря, може стати співтворцем порталу.
«Вперше питання відцифровки спадщини Тараса Шевченка було поставлене ще у 1996 році. Ми з Миколою Жулинським і Сергієм Гальченком провели нараду і взялися до опрацювання архівів. Останні два-три роки робота пожвавилася, була зібрана унікальна команда науковців для реалізації надскладних технічних рішень. Ми зіткнулися із величезним обсягом роботи, понад 100 країн зголосилися надати нам інформацію. Я думаю, ще не один рік ми будемо обробляти ці дані та розміщувати їх на сайті й надалі. До офіційного старту проекту ознайомитися із тестовою версією порталу можна у Мистецькому Арсеналі, де нині проходить виставка, присвячена ювілею Кобзаря», – розповів пан Довгий.
Портал розроблявся більш ніж сім місяців, участь у роботі взяли близько тисячі науковців, юристів, програмістів, музейних працівників, дизайнерів. За словами Станіслава Довгого, опрацьовувати документи також допомагали студенти кількох вишів та учні МАН.
Церемонія відкриття фінального етапу конкурсу продовжилася оглядом експозиції мистецького проекту ШЕВЧЕНКО/MANIA/. Експозиція, розташована в «Мистецькому Арсеналі», представляє понад 50 художніх творів українського генія з колекції Національного музею Тараса Шевченка. Вишукані акварелі та філігранні офорти 1830 – 1850-х років пов’язані з основними етапами життєвого шляху майстра: серед енциклопедичних і водночас маловідомих творів унікальною є серія рисунків, створена Тарасом Шевченком під час Аральської, Каратауської експедицій та у Новопетровському укріпленні, яка досі не була представлена широкій публіці.
Учасники конкурсу захоплено оглянули масштабну відеоінсталяцію «Наш Шевченко» відомого режисера Сергія Проскурні, прослухали вірші Кобзаря у виконанні школярів, студентів, поетів, учителів, митців, аптекарів, спортсменів, пожежників, перукарів, журналістів, людей різних соціальних середовищ та віку.
А ще – проект ШЕВЧЕНКО/MANIA/ подарував юнацтву виняткову можливість побачити рядки, написані рукою майстра, документальні фото, артефакти, пов’язані з його життям та творчістю.
Не можна не відзначити, що в кожній конкурсній роботі Шевченко – актуальний, сучасний і різний. Кожен з учасників намагався відкрити Шевченка по-новому, зазирнути у його спадщину з тих ракурсів, з яких ще не бралися дослідники.
«У мене була творча робота, вона значить для мене дуже багато, узятися за це запропонував мій вчитель. Про Шевченка дуже багато говорять, але говорять зазвичай якимись штампами. Збираючи матеріал, я хотіла уникнути їх і поглянути на Кобзаря по-новому. Довго думала, що варто писати, врешті-решт вирішила зупинитися на дитинстві, юності та молодості Шевченка, тих фактах, які не висвітлюються і кожен домислює собі сам. Це, зокрема, ті моменти, коли він чумакував із батьком, а також коли йому було вже 26 років і вийшов друком перший “Кобзар”. Вивчаючи Шевченка у школі, я намагалася собі його уявити. Мені не подобається, коли його ставлять ну дуже високо, малюють з ним ікони, ідеалізують його. Я більше уявляю Шевченка як образ тієї людини, до чиєї затишної хати можна зайти і просто поговорити з нею», – поділилася думками фіналістка конкурсу Олеся Медуха.
Інакше побачила образ Тараса Григоровича інша учасниця, Катерина Алімова:
«Тема моєї роботи стосувалася роздумів Шевченка у його щоденнику про долю України. Він показав себе одночасно як проста людина, пророк, поет та громадський діяч. Де б не перебував Шевченко, доля рідного краю завжди його хвилювала. Я бачу поета як своєрідний символ України».
Ще одна конкурсантка, Оксана-Іванна Мельник, розкрила своє бачення Шевченка в авторському нарисі, присвяченому Другій світовій війні. Її герої, німецький офіцер і український кобзар, знаходять порозуміння на підґрунті поетової творчості та сили його слова.
«Шевченко для українців – це як молитва для вірян. І не потрібно перетворювати любов до нього на звичку. Згадайте, наскільки емоційно звучали вірші Шевченка у виконанні Сергія Нігояна, що загинув на Майдані. Я думаю, такі речі об’єднують людей», – розповіла Оксана-Іванна.
Сергій Гальченко заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка, високо оцінив роботи конкурсантів:
«Хотілося б відзначити оригінальність підходу до аналізу текстів. Це все вже було проаналізовано видатними вченими, шевченкознавцями, теоретиками, а тут ми бачимо цікаве дитяче, але не зовсім дитяче бачення. Колись одна 10-річна дівчинка, не член Малої академії наук, звернула мою увагу на повтор слова “хата” у вірші “Садок вишневий коло хати”. Каже, немає такого більше ніде, а тут він тричі повторює це слово. І це, як ми знаємо, була найбільша мрія поета – збудувати хату, чого він не встиг. Такі речі, це незвичне дитяче бачення, обнадіюють, що ми матимемо покоління талановитих вчених, не обов’язково навіть філологів, але обов’язково достойних громадян України».

конкурс «Розкрилля душі»