У ДНУ ім. О. Гончара відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Урбаністичні студії: сучасний стан та перспективи розвитку»

Новини освіти в Україні

На базі кафедри соціології факультету суспільних наук і міжнародних відносин Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Урбаністичні студії: сучасний стан та перспективи розвитку».
У роботі конференції взяли участь близько 80 науковців, які представляють провідні навчальні заклади й академічні наукові установи з Києва, Львова, Харкова, Донецька, Дніпродзержинська, Дніпропетровська. Серед учасників конференції було 10 докторів наук, 35 кандидатів наук.
У привітальному слові учасникам конференції проректор ДНУ, професор Валентин Іваненко відзначив, що наш університет не випадково ініціював проведення науково-практичної конференції з проблематики міських досліджень, оскільки ще на початку нинішнього століття на базі кафедри соціології проводилися численні емпіричні дослідження соціально-економічних проблем міста за програмою Міжнародного фонду «Відродження», діє осередок Міжнародної академії наук Соціальних технологій і місцевого самоврядування, є багато науковців, які спеціалізуються на дослідженнях проблем розвитку міста і є фахівцями в галузі соціологічних, політичних, історичних, географічних та інших наук. У вітальному листі до учасників конференції Дніпропетровський міський голова Іван Куліченко звернув увагу на те, що для «рідного Дніпропетровська надзвичайно важливо отримати від науковців чіткі й конкретні рекомендації щодо пріоритетних напрямків розвитку, соціальних технологій управління та перетворення наших міст на сучасні мегаполіси європейського зразка».
У своєму виступі професор кафедри соціології ДНУ, доктор історичних наук Віктор Городяненко порушив питання щодо соціальної пам’яті, яка виступає конструктом ідентифікації населення мегаполіса, відзначивши, що особливості конструювання соціальної пам’яті впливають на процеси формування нових ідентичностей. Саме соціальна пам’ять дозволяє громаді усвідомити своє місце в історії людства, обґрунтовувати значимість власної культури і співвідносити її зі справжніми цінностями інших культур.
Професор кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктор соціологічних наук Сорока Ю. Г. актуалізувала проблему оновлення міського простору, пов’язану такими важливими урбаністичними питаннями, як розвиток та подолання відставання, модернізація інфраструктури, збереження історичної спадщини тощо. Оновлення стає зрозумілим та привабливим ідеологічно нейтральним та позитивним символом як для національних та локальних адміністрацій, політичних рухів, так і для бізнесу в їх інтервенціях у міському просторі.
Професор кафедри історії та теорії соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор соціологічних наук Малес Л. В. висловила стурбованість щодо зміни символічного навантаження топонімії українських міст. На підставі емпіричного аналізу міст Києва і Дніпропетровська дослідниця дійшла висновку, що адресні топоніми, що виникають не знизу, від мікротопонімів, а згори, адміністративним чином, вже не пов’язують нас із місцевістю, не творять сусідство чи громаду. Такі урбаноніми нікуди нас не ведуть, ні про що не розповідають, ні від чого не застерігають. Натомість примусово переозначують наш життєвий простір і урбанонімія вже сама стає одним із тренувань забуття, коли насувається нова хвиля масових перейменувань.
Також розглянуто проблеми людини в сучасному мегаполісі, просторового виміру міського середовища, історичні і сучасні уявлення про українське місто, його роль у системі політичних та міжнародних відносин.
За підсумками конференції ухвалено резолюцію, надруковано матеріали конференції окремою збіркою.

За інформацією ДНУ ім. О. Гончара

ДНУ ім. О. Гончара