Розпочала роботу IV Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне і майбутнє», що проводиться під егідою Міжнародної академії астронавтики

Новини освіти в Україні

19 квітня 2013 року на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара розпочала роботу IV Міжнародна конференція «Космічні технології: сучасне і майбутнє», що проводиться під егідою Міжнародної академії астронавтики.
До Дніпропетровська, центру космічного ракетобудування України, для обміну поглядами на сучасний стан і перспективи дослідження Всесвіту з’їхалися науковці з 22 країн, зокрема, Федеративної Республіки Німеччини, Великобританії, Французької Республіки, Японської Держави, Китайської Народної Республіки, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації, Федеративної Республіки Бразилія.
До оргкомітету надійшло більше 400 заявок на публікацію наукових досліджень із 29 країн. Організаторами конференції є Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля, ВО «Південний машинобудівний завод» ім. О. М. Макарова, Українське відділення Міжнародної академії астронавтики, Державне космічне агентство України та Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара.
Конференція традиційно збирає представників наукової еліти світового космічного співтовариства, що, на думку організаторів, свідчить про визнання досягнень України в галузі освоєння космічного простору. «Космічні технології як невід’ємна частина технічного прогресу надійно увійшли в наше життя і якісно його змінили, – наголосив генеральний конструктор – генеральний директор ДКБ «Південне» Олександр Дегтярьов. – Глобальність космічних завдань вимагає об’єднання зусиль різних країн, космічна діяльність набуває наднаціонального характеру і приваблює на космічний ринок нові країни. Традиційно наша конференція буде висвітлювати глобальні проблеми сучасності і прикладні завдання, актуальні нині: дослідження космосу, очищення навколоземного простору від техногенного забруднення, протиастероїдний захист Землі, космічні місії та технології, питання впливу космосу на життя суспільства».
Віце-президент Міжнародної академії астронавтики Хірокі Матсуо, вітаючи науковців, зазначив, що конференція дає унікальну можливість ефективно обговорити нові ідеї та стимулювати розвиток міжнародної співпраці для їх втілення. «Я вважаю, що саме дослідження космосу має надихати вчених на нові звершення. Це пов’язано і з національним престижем країн, і з розвитком наукового потенціалу. Безперечно, використання комунікаційних можливостей супутників та метеорологічного прогнозування приносить велику користь суспільству, але надихати людство в космічній галузі мають прагнення дослідити щось досі невідоме, зробити нові відкриття у Всесвіті», – вважає Хірокі Матсуо.
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Дмитро Колєсніков наголосив, що питання розвитку космічної галузі є стратегічно важливим для нашої країни. «У 2012 році Україна увійшла до двадцятки країн світу за кількістю запусків у космос ракет і супутників. Також наша країна входить в п’ятірку, що має повний цикл виробництва ракетно-космічної техніки: проектування, виробництво, запуск та експлуатація. Космічні підприємства Дніпропетровщини є активними учасниками у багатьох міжнародних проектах: «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Циклон-4», «Вега», «Таурус». Протягом 2013 року в Україні планується створити власну національну супутникову систему зв’язку «Либідь». Ведеться співпраця в рамках Україно-Бразильського проекту з будівництва космодрому Алькантара» – зазначив Дмитро Колєсніков.
Про участь Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара в реалізації міждержавних домовленостей між Україною і Бразилією говорив і ректор, академік Міжнародної академії астронавтики Микола Поляков: «Перша група бразильських інженерів, направлених на навчання до ДНУ в межах міжнародного проекту, вже успішно завершила магістерську програму, захистила дипломні проекти та пройшла стажування у ДКБ «Південне» та ВО «Південний машинобудівний завод». Для них була розроблена і узгоджена спеціальна магістерська програма, по завершенню якої вони зможуть працювати в ракетно-космічній галузі своєї країни. Більш ніж 60-річний досвід співпраці ДНУ з провідними підприємствами космічної галузі дає унікальні можливості як для реалізації міжнародних освітніх проектів, так і для висококласної та конкурентоспроможної підготовки українських юнаків і дівчат, що вирішили пов’язати своє життя з освоєнням Всесвіту та передових ракетно-космічних технологій».
Як представник фонду Премії Хайнлайна, що виступає спонсором конференції, академік Джон Хайтауер зауважив: «Майбутнє нашої планети залежить від дослідження космічних ресурсів, і якщо ми не будемо заохочувати молодь до вивчення математичних і технічних наук, ми не опануємо цю галузь. Більшість проблем людства вже були б вирішені, якби молодь займалася космонавтикою. Наприклад, широке використання сонячної енергії могло б мінімізувати негативні наслідки використання традиційних сьогодні джерел енергії. І таких напрямків багато».
Перелік основних тематичних напрямків, в яких працюють учасники конференції, широкий: сучасні і перспективні ракетно-космічні комплекси, ракети-носії, їх компоненти і системи; сучасні і майбутні космічні супутникові системи; перспективні ракетні двигуни і енергетичні установки; матеріали і технології; космос для людства.
У перший день учасники зібрання прослухали доповіді таких відомих фахівців ракетно-космічної галузі: Віце-президента МАА Хірокі Матсуо (Японія), професора Паоло Гессіні (Бразилія) «Пульсуючий плазмовий двигун наднизької потужності», О.В. Зайцева (Росія) «Можливі підходи до створення Міжнародної системи планетарного захисту «Цитадель», Мате Теа (Естонія) «Космос для малої держави на прикладі Естонії», генерального директора державного підприємства "КБ "Південне" О.В. Дегтярьова (Україна) «Ракетно-космічна техніка – сьогодні і завтра», О.М. Венцковського (Україна) «Європейський космос: Погляд із Брюсселя» та інших.
За інформацією ДНУ ім. Олеся Гончара

Космічні технології